Когда приходит полнолунье
И заполняет небеса,
Не верь Луне, она, как лгунья
Своекорыстия полна.
Не верь и солнцу, что прямое
Бъет, как вино, по голове,
И если ты в открытом поле,
Не сдобровать тогда тебе.
И не спеши поверить ветру,
Он может бросить и предать,
Не верь зиме, весне и лету
Они закончатся опять.
Не верь и осени, картина
Хоть и красива, но грустна
И мир изменчивый отринув,
Не верь Ему до дня Суда.
Ни верь ни людям, ни газетам,
Они живут лишь для гроша, -
Верь одинокому поэту,
Хоть он не верит сам в себя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
